Медичний зонд являє собою спеціальний особливо тонкий пристрій, що вводиться в різні системи людського організму в лікувальних і діагностичних цілях. Медики застосовують його, вміщуючи в різні порожнини, канали і судини. Виготовляється інструмент з міцних матеріалів, найчастіше, це різні метали. Вони повинні мати необхідну хімічну стійкість, щоб не зазнати впливу рідин, які виробляються системами організму та вміти витримувати механічне навантаження.
Нерідко можна в аптеці купити зонд медичний, виконаний і з більш еластичних матеріалів. Тоді це найчастіше різновиди гуми або медичного пластику. Такі гнучкі інструменти набагато легше проникають у важкодоступні місця, не пошкоджуючи при цьому навколишні тканини. Різні моделі зондів можуть бути розраховані тільки на одноразове застосування або бути багаторазовими.
Використання медичних зондів
Відповідно до свого призначення, цей тип пристроїв може використовуватися як:
- зонд урологічний;
- зонд діагностичний;
- зонд для ентерального харчування;
- зонд для досліджень мікрофлори кишечника;
- мікрозонд для дослідження серцево-судинної системи.
Спосіб застосування в гастроентерології
Деяким людям цей інструмент знайомий в першу чергу по гастроентерологічним дослідженням. Розглянемо, як саме проводиться аналіз кишкового середовища. Для початку пацієнта необхідно посадити на тверду опору х людина мусить постаратися розслабити частину м'язів живота. Потім хворий починає робити ковтальні рухи для того, щоб пристрій почав потроху просуватися вниз по стравоходу. Контролювати глибину необхідно по мітках, що позначені на зонді. Перша з них в більшості випадків досягається через сім-десять хвилин. Це означає, що наконечник досяг шлунка.
У цей момент пацієнта необхідно укласти на праву сторону і підкласти йому під бік валик. Потім процедуру заковтування потрібно продовжувати до досягнення другої позначки. Подальший рух зонда здебільшого залежить не від приладів, а від індивідуальних особливостей перистальтики шлунка. Середньостатистичний прохід через горловину каналів здійснюється близько півтори години.
Зовнішній кінець зонда необхідно приєднати до збірної ємності або опустити в пробірку, розташовану біля пацієнта. Важливо, щоб рівень її розміщення був не вище рівня голови. До того часу, поки пристрій буде знаходитися всередині, через трубку продовжить виливатися шлунковий вміст. Потім при досягненні дванадцятипалої кишки, в пробірці з'явиться жовч впізнаваного жовтого кольору. Її збирають порціями в кілька окремих ємностей з інтервалами близько п'яти хвилин. Після закінчення дослідження зонд акуратно витягується, а зібраний матеріал направляється на аналіз. Іноді той же самий інструмент вводиться в організм з протилежного боку для більш комплексного аналізу стану органума. Цим він трохи нагадує урологічний зонд для чоловіків, проте його функція все ж зовсім інша.
UA 
