Нітрофурал - це антисептик, активний відносно стафілококів, стрептококів, дизентерійної і кишкової паличок, сальмонели, збудників газової гангрени. Сприяє процесам грануляції і загоєння ран. Механізм дії препарату пов’язаний з його здатністю відновлювати нітрогрупу до аміногрупи, порушувати функцію ДНК, гальмувати клітинне дихання мікроорганізмів.
Показання
Застосовують у складі комплексної терапії при запальних захворюваннях ротової порожнини та глотки, синуситах, гнійних ранах, пролежнях, виразкових ураженнях шкіри, опіках II та III ступенів, остеомієліті, емпіємі плеври, хронічному гнійному отиті, анаеробних інфекціях.
Протипоказання
Підвищена індивідуальна чутливість до похідних нітрофурану, алергічні дерматози.
Особливі заходи безпеки
Призначений тільки для зовнішнього застосування!
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії
Фурацилін несумісний з новокаїном, дикаїном, адреналіном та іншими відновниками, оскільки розкладається з утворенням забарвлених продуктів. Несумісний з калію перманганатом, перекисом водню та іншими сильними окисниками через окислення.
Особливості щодо застосування
Досвід застосування лікарського засобу в період вагітності або годування груддю відсутній.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами не вивчалася.
Спосіб застосування та дози
Фурацилін застосовувати зовнішньо, у вигляді водного 0.02% (1:5000) розчину. Розчин готувати безпосередньо перед застосуванням. Для приготування водного розчину вміст 1 саше розчинити у 200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або води дистильованої чи прокип’яченої. Для швидкого розчинення рекомендується використовувати киплячу або гарячу воду. Після цього розчин охолодити до кімнатної температури.
При запальних захворюваннях ротової порожнини та глотки вміст 1 саше розчинити у 200 мл киплячої або гарячої води. Теплий розчин застосовувати для полоскання ротової порожнини і глотки. Повторювати полоскання відповідно до рекомендацій лікаря. Курс лікування залежить від форми та вираженості захворювання, характеру супутньої терапії, досягнутого ефекту лікування і визначається лікарем індивідуально.
При синуситах промити водним розчином препарату порожнину носа.
При гнійних ранах, пролежнях, виразкових ураженнях шкіри, опіках II та III ступенів для підготовки гранулюючої поверхні до пересадження шкіри і до накладення вторинного шва зрошувати рану водним розчином лікарського засобу Фурацилін, після чого накласти вологу пов’язку з розчином препарату.
Після операції з приводу остеомієліту післяопераційні порожнини промити водним розчином препарату, після чого накласти вологу пов’язку з водним розчином препарату.
При емпіємі плеври після видалення гною плевральну порожнину промити загальноприйнятим методом. Потім у плевральну порожнину ввести 20–100 мл водного розчину препарату.
При анаеробній інфекції, після стандартного хірургічного втручання, рану промити водним розчином препарату.
При хронічних гнійних отитах 8–10 крапель водного розчину лікарського засобу Фурацилін нанести на ватний тампон або турунду і вводити у зовнішній слуховий прохід 2 рази на день. Попередньо розчин слід підігріти до температури тіла.
Термін лікування визначається лікарем індивідуально з урахуванням характеру, ступеня тяжкості, особливостей перебігу захворювання, стабільності досягнутого терапевтичного ефекту та переносимості препарату.
Діти. Досвід застосування лікарського засобу дітям відсутній.
Передозування
При застосуванні великих доз лікарського засобу можливе посилення побічних реакцій.
Побічні ефекти
При зовнішньому застосуванні Фурацилін, як правило, добре переноситься. Іноді можуть виникати дерматити, при полосканні горла — подразнення слизової оболонки порожнини рота, що вимагає тимчасового припинення застосування засобу.