З давніх-давен буркун застосовували в лікарських цілях - завдяки тому, що в ньому знаходиться безліч корисних речовин. Наприклад, трава буркуну містить кумарин, лактон, мелілотин і кумаринову кислоту. Кумарин, що міститься у буркуну, є речовиною, що підвищує систолічний артеріальний тиск, збільшує кількісний вміст лейкоцитів у крові, а також нормалізує кровообіг у черевній порожнині, периферичне кровопостачання також покращується під впливом цієї речовини. З квіток рослини виробляють ефірну олію буркуну, яка містить кумарин, танін, смолисті речовини та холін. Препарати, виготовлені з буркуну, застосовують як болезаспокійливий, ранозагоювальний та антисептичний засіб. Також буркун має відхаркувальні та протисудомні властивості. У народній медицині найчастіше буркун застосовують як проносний засіб при гінекологічних хворобах.
Також дуже успішно застосовується як засіб при лікуванні варикозного розширення вен. Його використовують при геморої. Буркун є допоміжним засобом при лікуванні тромбофлебіту, лімфостазу та посттромботичного синдрому. Препарати з буркуну застосовують як внутрішньо, так і зовнішньо. Зовнішньо буркун знайшов застосування при поверхневих крововиливах, розтягуваннях і забитих місцях.
З буркуну виготовляють спеціальні подушки, які допомагає вилікувати запалені суглоби чи пухлини. З рослини готують чай, який застосовують при кашлі та застуді.
Відвар, настій і настоянки з буркуну застосовують при бронхіті, запаленні яєчників, болях при менструації, для збільшення лактації, при набряках і навіть як заспокійливі засоби при безсонні.
Конюшина широко використовується у вигляді настою або відвару для прийняття ванн, приготування компресів і мазей. Суха подрібнена трава рослини допомагає при шкірних хворобах, тріщинах сосків, запаленні повік, з її допомогою можна вилікувати навіть мастит.