Трава горця пташиного ефективна при гастроентеритах, діареї різної етіології, при підвищеній проникності стінок судин та незначних кровотечах із пошкоджених судин слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, при маткових кровотечах у післяпологовому періоді та після аборту, при гемороїдальних. У дерматології рослину застосовують при алергічних захворюваннях шкіри (екзема, атопічний дерматит, вугрі, фурункули та ін.), псоріазі, дерматоміозіті, васкулітах, вродженому епідермолізі та ін.
Видова назва рослини – avicularis – пташина походить від латинського avicula – пташка. Можливо це пов'язано з тим, що птахи харчуються насінням рослини.
У народній медицині застосовують багато корисних властивостей рослини. Горець пташиний широко використовується як в'яжучий, протизапальний, жовчогінний, сечогінний засіб, як антисептичний, спазмолітичний, болезаспокійливий, потогінний, жарознижувальний, пом'якшувальний, відхаркувальний, проносний, протиглистовий, гіпотензивний, ранозагоювальний засіб.
Лікувальні властивості рослини застосовують при каменях у нирках та сечовому міхурі, простудних захворюваннях, бронхітах, пневмоніях, плевритах, дряпачому кашлі, бронхіальній астмі, туберкульозі легень, при безсонні, запаленні слизової оболонки рота та ясен, гастритах, дикінтерії, дизентерії, тракту, жовчних шляхів, жовчного міхура, захворюваннях шкіри, сечовивідних шляхів, при ревматизмі, виразковій хворобі.
Настій робить цілющу дію на роботу яєчників і матки, і корисний як кровоспинний засіб при маткових кровотечах. Є відомості, що багато жінок вилікувалися від безпліддя.
Свіжа трава пташиного горця у вигляді кашки або сік вживають для примочок при опіках; у поєднанні з іншими травами – при сильній діареї та геморої.