Область застосування: розведення країв рани, відведення великих кровоносних судин. Вимоги до гачків: 1. Відповідність вимогам ергономіки - інструмент не повинен стомлювати руки лікаря при тривалій операції. 2. Здатність чинити лише невеликий питомий тиск на тканини - робочі частини не повинні травмувати краї рани та елементи прилеглих судинно-нервових пучків. 3. Тривалий термін експлуатації, оскільки гачки використовують усім етапах оперативного втручання. 4. Форма рукояток гачків не повинна змушувати помічника хірурга під час операції приймати незручну вимушену позу. 5. Гачки повинні мати невелику масу і не тиснути на тканини хворого. 6. Гачки повинні поглинати світло операційної лампи, не стомлюючи зір членів хірургічної бригади. 7. Гачки повинні займати мінімальну площу рани, не перешкоджаючи огляду її дна та виконання дій іншими інструментами. У деяких конструкціях робочі частини гачків виготовлені із товстого дроту у вигляді рамки (рамкова конструкція). 8. Гачки слід накладати так, щоб разом із краєм рани не відтягнути убік елементи судинно-нервового пучка або іншого органу. Слід пам'ятати хірургічне правило: «Якщо під час виконання оперативного доступу потрібного елемента пет на звичному місці - його слід шукати під гачком у помічника». 9. Не слід докладати надмірних зусиль для покращення параметрів оперативного доступу, використовуючи еластичність тканин. Це може призвести до збільшення термінів загоєння рани або її нагноєнням. Потрібно вміло поєднувати достатню довжину розрізу та ефективне розширення рани для створення комфортних умов. Безпосередньо слідувати відомому виразу: "великий хірург - маленький розріз, маленький хірург - великий розріз" можна далеко не у всіх випадках.
