Експрес-тест WONDFO для діагностики мульти-інфекції (ВІЧ, гепатит В HBsAg, гепатит С, сифіліс) З СЕРВЕТКОЮ ТА СКАРИФІКАТОРОМ

Експрес-тест WONDFO для діагностики мульти-інфекції (ВІЛ, гепатит В HBsAg, гепатит С, сифіліс) тест-карточки (цільна кров/сироватка/плазма)

Комбінований тест для виявлення ВІЛ1/2 (HIV1/2), гепатиту C (HCV), гепатиту B (HBsAg), сифілісу (TP) — це швидкий імунохроматографічний аналіз для якісного визначення 4 імунних маркерів, це: антитіла до ВІЛ1/2 (HIV1/2), вірус гепатиту з (HCV), поверхневий антиген гепатиту B (HBsAg) і антитіла до Treponema Pallidum (TP) у суцільній крові/плазмі/сироватці людини. Тільки для діагностики in vitro.

КОРОТКИЙ ОПИС

ВІЛ1/2 (HIV1/2): ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) є збудником раку (синдрому придбаного імунодефіциту). ВІЛ належить до родини ретровірусів роду стрічкавірусів, і розділений на дві групи ВІЛ-1 і ВІЛ-2. ВІЛ-1 є високомутагенним і може бути розділений на 9 підтипів за мутаціями мембранного білка (A, B, C, D, Е, F, G, Н і О). ВІЛ-2 має 60% нуклеотидних кислот, гомонічних із ВІЛ-1, але вони відрізняються за своєю здатністю інфікувати, ВІЛ-1 є переважним штамом вірусу. Після зараження він швидко мутує й має поганий прогноз. ВІЛ-2 має триваліший латентний період і порівняно слабкий у своєму патогенезі.

Гепатит C (HCV): Вірус гепатиту C являє собою РНК-вірус, який є дуже активним вірусним патогеном. Зараження вірусом гепатиту C відбувається попри здорову імунну систему. Він потрапляє в організм через прямий контакт із кров'ю. Вірус атакує клітини печінки, де він розмножується (репліцується). HCV викликає запалення печінки та вбиває її клітини. У 80% ~ 85% людей, попередньо інфікованих НСV, інфекція може переходити в хронічну форму, тобто інфекція не проявляється впродовж шести місяців. Більшість людей із хронічним гепатитом C не мають симптомів. У 10% ~ 25% людей із хронічним гепатитом С, захворювання прогресує впродовж 10 ~ 40 років і може призвести до серйозного пошкодження печінки, цирозу та раку печінки.

Гепатит В (HBV): Вірус гепатиту B (HBV) належить до родини hepadnaviriday і являє собою ДНК-втримувальний вірус. Його ядро містить кільцеву двочіпкову ДНК і полімерази. Його оболонка містить ліпопротеїни. В крові є п'ять сигнальних білків, і вони вважаються головними серологічними ознаками HBV-інфекції. До них належать поверхневий антиген гепатиту B (HBsAg); поверхневе антитело до гепатиту B (HBsAb), оболочний антиген гепатиту B (HBeAg), оболочковий антитело до гепатиту B (HBeAb), і базове антитело до гепатиту B (HBcAb). Цей тест визначає поверхневий антиген гепатиту B (HBsAg).

Сифіліс (ТР): Сифіліс являє собою вилікову інфекцію, викликану бактерією під назвою Treponema Pallidum (ТР), яка є гостроінфекційною. Ця інфекція передається статевим шляхом, а також може передаватися від матері до плоду під час вагітності. Хвороби поширюється головно способом передавання інфекції статевим шляхом або за тісного контакту з людиною, яка має відкриту вологу силістичну виразку.

СБІР ТА ПІДГОТОВКА ЗРАЗКІВ

Збирання цілісної крові:

1. Використовуючи стандартну процедуру забору крові, візьміть зразок цілісної крові з вени або з пальця з використанням пробірки для забору крові.

2. Рекомендується тестувати зразки відразу. Не залишайте зразки за кімнатної температури упродовж тривалого часу. Якщо зразки не протестувати відразу, їх можна зберігати за температури 2 °C ~ 8 °C. Утвори цілісної крові, які зберігалися за температури 2 °C ~ 8 °C понад 7 днів, не придатні для аналізу.

Сироватка та плазма:

1. Використовуючи стандартну процедуру забору крові, візьміть зразок цілісної крові з вени з використанням пробірки для забору крові. Для забору плазми використовуйте пробірки для забору крові з відповідним антикоагулянтом.

2. Відокремте сироватку/плазму можна швидше уникнути гемолізу.

3. Тест треба проводити відразу після збирання зразків. Не залишайте зразки за кімнатної температури упродовж тривалого часу. Зразки можна зберігати за температури 2 °C ~ 8 °C до 3 днів. Для тривалого зберігання зразки треба зберігати за температури нижче -20 °C.

Перед проведенням тесту доведіть зразки до кімнатної температури. Заморожені зразки мають бути повністю розморожені та добре перемішані перед проведенням тіста. Не слід заморожувати та розморожувати зразки повторно. Можна використовувати тільки прозорі, негемолізовані зразки.

ПРОЦЕДУРА ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ

Перед проведенням тесту доведіть пристрій, буфер і зразок до кімнатної температури (10 °C ~ 30 °C).

1. Витягніть тестовий пристрій із саше з фольги, натертнувши лінією відриву, і помістіть його на горизонтальну поверхню.

2. Для аналізу зразка цілісної крові:

1 Тримайте піпетку вертикально, додайте дві краплі цілісної крові (приблизно 50 мкл) в кожну лунку для зразка тест-касети. 2 Додайте приблизно два крапель буфера (входить до складу набору) з флакона безпосередньо в кожну лунку зі зразком.

Для аналізу зразка сироватки/плазма:

Тримаючи піпетку вертикально, додайте 3-4 краплі (80 мкл ~ 100 мкл) сироватки або плазми в кожну лунку для зразка (буферний розчин водночас не використовується).

3. Зачекайте 15 хвилин і оцініть результати. Не інтерпретувати результати тесту пізніше, ніж за 30 хвилин.

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

Позитивний (+)

Пофарбовані смужки візуалізуються як у контрольній, так і у тестових зонах. Це вказує на позитивний результат.

Негативний (-)

Пофарбована смужка візуалізується тільки в контрольній ділянці. У тестовій зоні кольорова смужка не з'являється. Це свідчить про те, що концентрація антитіл/антигенів у зразку дорівнює нулю або нижче межі визначення тіста.

Непридатний

Смужки немає взагалі, або смужка з'являється тільки в тестовій зоні, а в контрольній ділянці немає. Повторіть тест із використанням нового тестового набору.

ОБМЕЖЕННЯ ПРОЦЕДУРИ

1. Цей тест був розроблений тільки для тестування зразків цілісної крові/сироватки/плазма. Ефективність цього тесту під час використання інших зразків підтверджена ні була.

2. Як і для будь-яких діагностичних процедур, підтвердження діагнозу можна зробити тільки після перевірки всіх клінічних і лабораторних результатів дослідження.

3. Цей тест являє собою якісний скринінговий аналіз. Він не призначений для визначення кількісних значень концентрації.

4. Якщо результат тесту негативний, а клінічні симптоми зберігаються, рекомендується провести додаткове тестування за допомогою інших клінічних методів. Негативний результат не виключає можливості розвитку інфекції.