Піридоксин-Дарниця (Вітамін В6) розчин для ін'єкцій 50мг/мл 1мл №10

Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Піридоксину гідрохлорид (вітамін В6) міститься в рослинах і органах тварин, особливо в неочищених зернах злакових культур, в овочах, м’ясі, рибі, молоці, печінці тріски і великої рогатої худоби, яєчному жовтку. Досить багато вітаміну В6 є у дріжджах. Потреба у вітаміні В6 задовольняється продуктами харчування; частково він синтезується також мікрофлорою кишечнику.
Відіграє важливу роль в обміні речовин, необхідний для нормального функціонування центральної і периферичної нервової системи, бере участь у синтезі нейромедіаторів. У фосфорильованій формі забезпечує процеси декарбоксилювання, переамінування, дезамінування амінокислот, бере участь у синтезі білка, ферментів, гемоглобіну, простагландинів, обміні серотоніну, катехоламінів, глутамінової кислоти, ГАМК, гістаміну, поліпшує використання ненасичених жирних кислот, знижує рівень холестерину і ліпідів у крові, поліпшує скоротність міокарда, сприяє перетворенню фолієвої кислоти в її активну форму, стимулює гемопоез. При атеросклерозі вітамін В6 поліпшує ліпідний обмін.
Піридоксин при атеросклерозі і цукровому діабеті знижує вміст глікозильованого гемоглобіну, крім того, піридоксин діє як діуретик: допомагає знижувати підвищений артеріальний тиск.
Встановлено, що піридоксин позитивно впливає на продукування норепінефрину і серотоніну, підвищуючи їхню продукування при депресіях, що пов’язано з його участю як кофактора дофа-декарбоксилази у процесі синтезу катехоламінів.
Піридоксин може подовжувати час згортання та інгібувати агрегацію тромбоцитів, що пояснюється зв’язуванням піридоксальфосфату з фібриногеном і зі специфічними аміногрупами на поверхні тромбоцитів.
Фармакокінетика.
Метаболізується у печінці з утворенням фармакологічно активних метаболітів (піридоксальфосфат і піридоксамінофосфат). Піридоксальфосфат з білками плазми крові зв’язується на 90 %. Добре проникає в усі тканини. Накопичується переважно у печінці, менше – у м’язах і центральній нервовій системі (ЦНС). Проникає крізь плаценту, екскретується у грудне молоко. Період напіввиведення (T1/2) – 15-20 днів. Виводиться нирками (при внутрішньовенному введенні – з жовчю (2 %), а також у ході гемодіалізу.

Клінічні характеристики.
Показання.
Гіпо- та авітаміноз вітаміну В6. Комплексне лікування токсикозу вагітних, атеросклерозу, анемій (у тому числі сидеробластної), лейкопеній, хвороб нервової системи (радикуліти, неврити, невралгії, паркінсонізм, хвороба Літтла), депресії інволюційного віку, себореєподібного та несеборейного дерматиту, оперізувального лишаю, нейродерміту, псоріазу, ексудативного діатезу, при виведенні із запою і синдромі похмілля. Призначати також при повітряній та морській хворобах, хворобі Меньєра. Піридоксину гідрохлорид попереджує або зменшує токсичні ефекти (особливо при поліневритах) при лікуванні протитуберкульозними препаратами. Лікування піридоксинзалежних судом.

Спосіб застосування та дози.
Препарат Піридоксин-Дарниця вводити внутрішньом’язово, внутрішньовенно або підшкірно у випадках, коли пероральний прийом неможливий.
Курс лікування індивідуальний і визначається типом і тяжкістю захворювання.
Розчин готувати безпосередньо перед застосуванням – разову дозу препарату розводити в 1-2 мл води для ін’єкцій або 0,9 % розчині натрію хлориду.
Дорослим.
Гіповітаміноз В6: препарат призначати у добовій дозі 50-100 мг (1-2 мл) за 1-2 введення. Курс лікування – 3-4 тижні.
Сидеробластна анемія: препарат призначати внутрішньом’язово у добовій дозі 100 мг (2 мл) 2 рази на тиждень. Одночасно рекомендується приймати фолієву кислоту, рибофлавін, вітамін В12).
Депресії інволюційного віку: препарат призначати внутрішньомʼязово у дозі 200 мг (4 мл) на добу. Курс лікування – 20-25 ін’єкцій.
Застосування препаратів групи ізоніазиду: препарат призначати у добовій дозі 5-10 мг (0,1-0,2 мл) протягом усього курсу лікування ізоніазидом.
Передозування препаратів групи ізоніазиду: на кожен 1 г передозованого препарату вводити внутрішньовенно 1 г (20 мл) піридоксину зі швидкістю 0,5 г/хв. При передозуванні ізоніазиду понад 10 г піридоксин вводити внутрішньовенно в дозі 4 г (80 мл), а потім внутрішньом’язово – по 1 г (20 мл) препарату кожні 30 хвилин. Загальна добова доза – 70-350 мг/кг.
Токсикоз вагітних: препарат призначають внутрішньомʼязово у дозі 50 мг (1 мл) на добу. Курс лікування – 10-20 ін’єкцій.
Піридоксинзалежна анемія (макроцитарна, гіпохромна з підвищенням рівня заліза у плазмі крові): препарат призначати у добовій дозі 50-200 мг (1-4 мл). Курс лікування – 1-2 місяці. У разі відсутності ефекту слід переходити на інший вид терапії.
Піридоксинзалежний синдром, включаючи піридоксинзалежні судоми: препарат призначають внутрішньовенно або внутрішньомʼязово у дозі 50-500 мг (1-10 мл) на добу. Внутрішньовенно вводять зі швидкістю 50 мг/хв. Курс лікування – 3-4 тижні.
Паркінсонізм: препарат призначати внутрішньомʼязово у дозі 100 мг (2 мл) на добу. Курс лікування – 20-25 днів. Через 2-3 місяці – повторний курс. За іншою схемою лікування: препарат призначати внутрішньомʼязово у початковій добовій дозі 50-100 мг (1-2 мл), а потім щоденно дозу збільшувати на 50 мг (1 мл) і доводити до 300-400 мг (6-8 мл) на добу одноразово. Лікування здійснюється курсами в 12-15 днів.
Інші показання: препарат призначати у добовій дозі 50-100 мг (1-2 мл) за 1-2 введення.
Дітям.
Гіповітаміноз В6: дозу препарату лікар призначає індивідуально з розрахунку 1-2 мг/кг маси тіла на добу. Курс лікування – 2 тижні.
Піридоксинзалежні судоми: препарат призначати внутрішньомʼязово або внутрішньовенно струминно у дозі 50-100 мг (1-2 мл) на добу. Внутрішньовенно вводити зі швидкістю 50 мг/хв. Максимальні дози для дітей не встановлені.
Передозування препаратів групи ізоніазиду: на кожен 1 г передозованного препарату вводити внутрішньовенно 1 г (20 мл) піридоксину. Якщо доза ізоніазиду невідома, піридоксин вводити з розрахунку 70 мг/кг маси тіла. Максимальна доза – 5 г (100 мл).
Діти.
Препарат можна застосовувати у педіатричній практиці. Вводити внутрішньом’язово та внутрішньовенно. Дози та режим введення залежать від патології (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).