Евойд таблетки 10 мг №30

Показання: лікування гіперхолестеринемії Дорослим, підліткам та дітям віком від 10 років з первинною гіперхолестеринемією (тип ІІа, у тому числі з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією) або змішаною дисліпідемією (тип ІІb) як доповнення до дієти, коли дотримання дієти (Наприклад фізичних вправ, зниження маси тіла) є недостатнім. При гомозиготній сімейній гіперхолестеринемії як доповнення до дієти та інших ліпідознижувальних засобів лікування (наприклад аферезу ЛПНГ) або у випадках, коли таке лікування є недоречним.
Профілактика серцево-судинних порушень. Запобігання значним серцево-судинним порушенням у пацієнтів, яким, за оцінками, загрожує високий ризик першого випадку серцево-судинного порушення (див. Фармакодинаміка), як доповнення до корекції інших факторів ризику.

Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
Механізм дії. Розувастатин – це селективний та конкурентний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази, ферменту, що визначає швидкість реакції та перетворює 3-гідрокси-3-метилглутарил кофермент А на мевалонат, попередник холестерину. Основним місцем дії розувастатину є печінка, орган-мішень для зменшення рівнів холестерину. Розувастатин збільшує кількість рецепторів ЛПНЩ на поверхні клітин печінки, посилюючи захоплення та катаболізм ЛПНЩ, і пригнічує печінковий синтез ЛПДНЩ, таким чином, зменшуючи загальну кількість частинок ЛПДНЩ та ЛПНЩ. Фармакодинамічна дія Розувастатин знижує підвищений рівень холестерину ЛПНЩ, загального холестерину та тригліцеридів, підвищує рівні холестерину ЛПВЩ. Він також зменшує рівні апоВ, ХС-неЛПВЩ, ХС-ЛПОНП, ТГ-ЛПОНП та підвищує рівень апоА-І. Евойд також зменшує співвідношення ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛПВЩ, загального ХС/ХС-ЛПВЩ, ХС-неЛПВЩ/ХС-ЛПВЩ та апоВ/апоА-І. Терапевтичний ефект досягається протягом 1 тижня після початку застосування препарату, 90% від максимального ефекту — через 2 тижні. Максимальний ефект зазвичай досягається через 4 тижні і зберігається надалі. Клінічна ефективність Розувастатин ефективний у лікуванні дорослих з гіперхолестеринемією - з гіпертригліцеридемією або без неї - незалежно від раси, статі або віку, а також пацієнтів особливих груп, таких як хворі на діабет або пацієнти з сімейною гіперхолестеринемією. За об'єднаними даними досліджень розувастатин ефективно знижує рівні ХС у більшості пацієнтів з гіперхолестеринемією типу IIa та IIb (середній початковий рівень ХС-ЛПНГ приблизно 4.8 ммоль/л) до цільових значень, встановлених визнаним керівництвом Європейського товариства атеросклерозу (EAS); приблизно у 80% пацієнтів, які приймають розувастатин у дозі 10 мг, вдається досягти нормативних цільових рівнів ХС-ЛПНЩ згідно з EAS (<3 ммоль/л). Сприятливий вплив розувастатину у пацієнтів із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією на показники ліпідів та досягнення цільових рівнів відзначається при дозах від 20 до 80 мг. Після титрування до добової дози 40 мг (12 тижнів лікування) ХС-ЛПНЩ знижується на 53%. У 33% пацієнтів досягаються нормативні рівні ХС-ЛПНГ згідно з EAS (<3 ммоль/л). У загальній популяції пацієнтів із гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією при прийомі розувастатину у дозах 20 – 40 мг рівень ХС-ЛПНЩ знижується в середньому на 22%. Спостерігається адитивний ефект розувастатину щодо зниження рівня тригліцеридів при застосуванні у комбінації з фенофібратом та щодо підвищення рівнів ХС-ЛПЗЗ при застосуванні у комбінації з ніацином (див. розділ «Особливості застосування»).
Діти. За даними клінічних досліджень у пацієнтів віком 10 – 17 років рівень ХС-ЛПНГ зменшився на 38.3%, 44.6% та 50.0% відповідно у групах прийому розувастатину у дозі 5, 10 та 20 мг порівняно з 0.7% у групі плацебо. При прийомі 20 мг розувастатину один раз на добу у 40.5% пацієнтів вдається досягти цільового рівня ХС-ЛПНЩ менше 2.8 ммоль/л. Не було виявлено жодного впливу на ріст, масу, ІМТ або статеве дозрівання (див. ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ). Досвід клінічного дослідження застосування дітям та підліткам обмежений, і тривалі ефекти розувастатину (>1 року) на статеве дозрівання невідомі.
Фармакокінетика.
Всмоктування. Cmax розувастатину в плазмі досягається приблизно через 5 годин після перорального застосування. Абсолютна біодоступність становить приблизно 20%. Розподіл. Розувастатин значним чином захоплюється печінкою, яка є основним місцем синтезу холестерину та кліренсу ХС-ЛПНЩ. Об'єм розподілу розувастатину становить приблизно 134 л. Близько 90% розувастатину зв'язується з білками плазми, переважно з альбуміном.
Метаболізм. Розувастатин зазнає незначного метаболізму (приблизно 10%). Дослідження метаболізму in vitro з використанням гепатоцитів людини свідчать, що розувастатин є слабким субстратом для метаболізму на основі ферментів цитохрому Р450. Основним задіяним ізоферментом є CYP2C9, трохи меншу роль відіграють 2C19, 3A4 та 2D6. Основними встановленими метаболітами є N-десметиловий та лактоновий метаболіти. N-десметилметаболіт приблизно на 50% менш активний у порівнянні з розувастатином, лактоновий метаболіт вважається клінічно неактивним. На розувастатин припадає понад 90 % активності циркулюючого інгібітору ГМГ-КоА-редуктази.
Виведення. Приблизно 90% дози розувастатину виводиться у незміненому стані з калом (разом діюча речовина, яка всмоктується та не всмоктується), решта виводиться із сечею. Приблизно 5% виводиться із сечею у незміненій формі. Період напіввиведення з плазми становить приблизно 19 годин та не збільшується при підвищенні дози. Середнє геометричне значення кліренсу препарату з плазми становить приблизно 50 л/год (коефіцієнт варіації — 21.7%). Як і в інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, печінкове захоплення розувастатину здійснюється за участю мембранного транспортера OATP-C, який відіграє важливу роль у печінковій елімінації розувастатину.
Лінійність. Системна експозиція розувастатину збільшується пропорційно дозі. За багаторазового щоденного застосування параметри фармакокінетики не змінюються.
Особливі групи пацієнтів
Вік та стать. Не спостерігається клінічно значущого впливу віку чи статі на фармакокінетику розувастатину у дорослих. Фармакокінетика розувастатину у дітей та підлітків з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією подібна до фармакокінетики у дорослих добровольців (див. розділ Діти).
Раса. Дослідження фармакокінетики показали, що у пацієнтів монголоїдної раси (японців, китайців, філіппінців, в'єтнамців та корейців) медіанні значення AUC та Cmax приблизно вдвічі вищі, ніж у європейців; у індіанців медіа значення AUC і Cmax підвищені приблизно в 1.3 рази. Аналіз популяційної фармакокінетики не виявив клінічно значущої різниці між пацієнтами європеоїдної та негроїдної рас.
Порушення функції нирок. У дослідженні за участю пацієнтів з різними ступенями порушення функцій нирок змін плазмових концентрацій розувастатину або N-десметил-метаболіту у осіб зі слабкою або помірною недостатністю не було зазначено. У пацієнтів з тяжкими порушеннями функцій нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв) плазмові концентрації розувастатину були у 3 рази, а рівні N-десметил-метаболіту у 9 разів вищі, ніж у здорових добровольців. Рівноважні плазмові концентрації розувастатину у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, були приблизно на 50% вищими, ніж у здорових добровольців.
Порушення функції печінки. У дослідженні за участю пацієнтів з різними ступенями порушення функції печінки ознак підвищеної експозиції розувастатину не було виявлено у пацієнтів, стан яких оцінювався у 7 або менше балів за шкалою Чайлда – П'ю. Однак у двох пацієнтів, які набрали 8 та 9 за шкалою Чайлда – П'ю, системна експозиція була мінімум удвічі вищою, ніж у пацієнтів із меншими балами. Досвід застосування розувастатину пацієнтам, стан яких оцінюється у більш ніж 9 балів за шкалою Чайлда – П'ю, відсутній.
Генетичний поліморфізм. Розподіл інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у тому числі розувастатину, відбувається за участю транспортних білків ОАТР1В1 та BCRP. У пацієнтів з генетичним поліморфізмом SLCO1B1 (OATP1B1) та/або ABCG2 (BCRP) існує ризик підвищеної експозиції розувастатину. При окремих формах поліморфізму SLCO1B1 с.521СС та ABCG2 с.421АА експозиція розувастатину (AUC) підвищена порівняно з генотипами SLCO1B1 с.521ТТ або ABCG2 с.421СС. Спеціального генотипування у клінічній практиці не передбачено, але пацієнтам із таким поліморфізмом рекомендується застосовувати меншу добову дозу розувастатину.
Діти. Фармакокінетичні параметри у дітей із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією у віці від 10 до 17 років повністю не визначені. Невелике дослідження фармакокінетики розувастатину (у формі таблеток) за участю пацієнтів дитячого віку показало, що експозиція препарату у дітей подібна до експозиції у дорослих пацієнтів. Також результати свідчать, що значних відхилень пропорційно дозам не очікується.

Застосування: перед початком лікування пацієнту слід призначити стандартну гіпохолестеринемічну дієту, якої він повинен дотримуватись і під час лікування. Дозу слід підбирати індивідуально, залежно від мети терапії та відповіді пацієнта на лікування, відповідно до рекомендацій поточних загальноприйнятих посібників. Препарат Евойд можна приймати у будь-який час дня, незалежно від їди.
Лікування гіперхолестеринемії
Рекомендована початкова доза становить 5 або 10 мг перорально один раз на добу як для пацієнтів, які раніше не застосовували статини, так і для переведених на препарат із застосуванням іншого інгібітору ГМГ-КоА-редуктази. При виборі початкової дози слід враховувати рівні холестерину у кожного окремого пацієнта та ризик серцево-судинних порушень у майбутньому, а також можливість розвитку побічних реакцій. При необхідності підвищувати дозу до наступного рівня можна через 4 тижні (див. Фармакодинаміка). Враховуючи те, що на тлі застосування препарату в дозі 40 мг небажані реакції виникають частіше, ніж при менших дозах (див. Побічні ефекти), остаточно титрувати дозу до 40 мг слід лише пацієнтам з тяжкою гіперхолестеринемією та високим ризиком серцево-судинних порушень (зокрема у хворих з сімейною гіперхолестеринемією), у яких не вдалося досягти мети лікування при застосуванні дози 20 мг і які будуть перебувати під регулярним наглядом (див. ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ). На початку прийому препарату у дозі 40 мг рекомендується нагляд спеціалістами.
Запобігання порушенням з боку серцево-судинної системи
У дослідженні зниження ризику порушень із боку серцево-судинної системи препарат застосовували у дозі 20 мг на добу (див. Фармакодинаміка). Пацієнти похилого віку Рекомендована початкова доза для пацієнтів віком від 70 років становить 5 мг (див. ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ). Інша корекція дози через вік не потрібна.
Пацієнти з нирковою недостатністю
Пацієнтам з легкими або помірними порушеннями функції нирок корекція дози не потрібна. Рекомендована початкова доза для пацієнтів з помірними порушеннями нирок (кліренс креатиніну <60 мл/хв) становить 5 мг. Доза 40 мг протипоказана пацієнтам із помірними порушеннями функції нирок. Застосування препарату Евойд пацієнтам з тяжкими порушеннями функції нирок протипоказане у будь-яких дозах (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ та Фармакокінетика).
Пацієнти з порушеннями функції печінки
У пацієнтів з порушеннями функції печінки, які оцінювалися у 7 або менше балів за шкалою Чайлда-П'ю, підвищення системної експозиції розувастатину не спостерігалося. Проте в осіб з порушеннями 8 та 9 балів за шкалою Чайлда — П'ю системна експозиція зростала (див. Фармакокінетика). У таких пацієнтів є доцільною оцінка функції нирок (див. ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ). Досвід застосування препарату пацієнтами, які набрали понад 9 балів за шкалою Чайлда-П'ю, відсутній. Евойд протипоказаний пацієнтам з активними захворюваннями печінки (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).
Раса
У пацієнтів монголоїдної раси спостерігалася підвищена системна експозиція препарату (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ, ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ та Фармакокінетика). Рекомендована початкова доза для пацієнтів азіатського походження становить 5 мг; Доза 40 мг таким пацієнтам протипоказана.
Генетичний поліморфізм
Певні типи генетичного поліморфізму можуть призводити до підвищення експозиції розувастатину (див. Фармакокінетика). Пацієнтам з відомою наявністю таких типів поліморфізму рекомендується застосовувати меншу добову дозу препарату Евойд.
Пацієнти зі схильністю до розвитку міопатії
Рекомендована початкова доза для пацієнтів з факторами ризику розвитку міопатії становить 5 мг (див. ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ). Доза 40 мг протипоказана деяким із таких пацієнтів (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).
Одночасне застосування
Розувастатин є субстратом різних транспортних білків (наприклад, ОАТР1В1 та BCRP). Ризик міопатії (у тому числі рабдоміолізу) зростає при одночасному застосуванні Евойду з певними лікарськими засобами, які можуть підвищувати концентрацію розувастатину в плазмі внаслідок взаємодії з цими транспортними білками (наприклад циклоспорином та певними інгібіторами протеази, у тому числі комбінаціями ритонавіру та атазану) або типранавіром, див. По можливості, слід розглянути застосування альтернативних лікарських засобів та у разі потреби тимчасово перервати терапію препаратом Евойд. Якщо супутнього застосування цих лікарських засобів з Евойдом уникнути неможливо, слід ретельно зважити користь та ризик унаслідок супутнього застосування та відповідним чином відкоригувати дозу препарату Евойд (див. ВЗАЄМОДІЯ).

Діти. Застосування препарату дітям повинен проводити лише фахівець. Застосовують дітям та підліткам у віці від 10 до 17 років (хлопчики на стадії розвитку II та вище по Таннеру та дівчата, у яких менструації почалися не менше року тому). Звичайна початкова добова доза для дітей та підлітків із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією становить 5 мг на добу. Препарат зазвичай приймають перорально у дозах від 5 мг до 20 мг 1 раз на добу. Підвищувати дозу слід відповідно до індивідуальної відповіді дитини на лікування та переносимістю препарату, дотримуючись рекомендацій щодо лікування дітей (див. ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ). Перед початком терапії розувастатином дітям та підліткам слід призначити стандартну гіпохолестеринемічну дієту, яку пацієнти повинні дотримуватись і під час лікування. Безпека та ефективність лікарського засобу у дозах вище 20 мг у цій популяції не досліджувалися. Таблетки по 40 мг не призначають дітям.
Діти до 10 років
Досвід лікування дітей до 10 років обмежений застосуванням препарату невеликій кількості пацієнтів (від 8 до 10 років) з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією. Таким чином, препарат Евойд не рекомендується застосовувати дітям віком до 10 років.