Аброл розчин для інгаляцій та перорального застосування 15 мг/2 мл по 100 мл

Показання. Секретолітична терапія при гострих і хронічних бронхопульмональних захворюваннях, пов’язаних із порушеннями бронхіальної секреції та ослабленням просування слизу.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Діюча речовина розчину для інгаляцій та перорального застосування Аброл – амброксолу гідрохлорид – це заміщений бензиламін, який є метаболітом бромгексину. Він відрізняється від бромгексину відсутністю метильної групи та наявністю гідроксильної групи у пара-транс-положенні циклогексилового кільця.
Дослідження доводять його секретолітичний та секретомоторний ефект у бронхіальному тракті.
При пероральному застосуванні ефект наступає в середньому через 30 хвилин і триває 6–12 годин залежно від індивідуальної дози.
Доклінічно доведено, що амброксолу гідрохлорид підвищує частку серозного компонента бронхіального секрету. Амброксол посилює видалення слизу шляхом зниження в’язкості та активації циліарного епітелію.
Амброксол активує систему сурфактанта за рахунок безпосереднього впливу на пневмоцити ІІ типу в альвеолах та клітини Клара в ділянці малих дихальних шляхів. Він посилює утворення та виведення поверхнево-активного матеріалу в альвеолах та бронхіальному дереві плода і дорослого організму. Ці ефекти були продемонстровані у різних біологічних видів на культурах клітин та in vivo.
Крім того, в різних доклінічних дослідженнях було продемонстровано антиоксидантні ефекти амброксолу.
Фармакокінетика.
Абсорбція. Амброксол майже повністю всмоктується після перорального прийому. Tmax після перорального прийому становить 1–3 години. Абсолютна біодоступність амброксолу при пероральному застосуванні знижується приблизно на 1/3 внаслідок пресистемного метаболізму.
Розподіл. Приблизно 85 % (80–90 %) препарату зв’язується з білками плазми крові. У легеневій тканині амброксол досягає більш високої концентрації, ніж у плазмі крові при парентеральному введенні. Амброксол може проникати у цереброспінальну рідину, через плацентарний бар’єр та проникає у грудне молоко.
Метаболізм. Формування метаболітів, здатних проникати в нирки (наприклад, дибромантранілова кислота, глюкуронід), відбувається у печінці.
Виведення. Майже 90 % препарату виводиться нирками у формі метаболітів, що утворюються у печінці. Менше 10 % амброксолу виводиться нирками у незміненому вигляді. Через високий ступінь зв’язування з білками крові, великий обсяг розподілу та повільний перерозподіл препарату з тканин у кров при діалізі або форсованому діурезі суттєве виведення амброксолу малоймовірне.
Кінцевий період напіввиведення з плазми крові становить 7–12 годин. Період напіввиведення з плазми амброксолу та його метаболітів становить приблизно 22 години.
Пацієнти з порушенням функції печінки та нирок. У пацієнтів із тяжкими розладами з боку печінки кліренс амброксолу знижується на 20–40 %. У пацієнтів із тяжким порушенням функції нирок може відбуватися кумуляція метаболітів амброксолу.

Спосіб застосування та дози.
Розчин для інгаляцій
Дорослі та діти віком від 6 років: 1–2 інгаляції по 2–3 мл розчину на добу.
Діти віком до 6 років: 1–2 інгаляції по 2 мл розчину на добу.
Аброл, розчин для інгаляцій, можна використовувати у всіх сучасних інгаляційних приладах (за винятком парових інгаляторів).
Аброл, розчин для інгаляцій, слід розводити у пропорції 1:1 з фізіологічним розчином для забезпечення оптимального зволоження повітря, що вивільняється апаратом.
Аброл, розчин для інгаляцій, не слід змішувати з кромогліциєвою кислотою. Його також не слід змішувати з іншими розчинами, у суміші з якими рН розчину перевищує 6,3, наприклад, із лужною сіллю для інгаляцій (Emser Salt). Завдяки підвищенню рН може відбутися підвищення здатності до преципітації вільної основи амброксолу гідрохлориду або помутніння розчину.
Зазвичай рекомендується підігрівати розчин для інгаляцій до температури тіла до початку інгаляції.
Якщо є можливою лише одна інгаляція на добу, додатково слід застосовувати Аброл для перорального застосування.
Враховуючи те, що сам процес інгаляції може провокувати кашель, рекомендується пацієнтам під час інгаляції дихати нормально.
Пацієнтам із бронхіальною астмою перед інгаляцією слід застосовувати бронхоспазмолітики для відкриття легенів.
Розчин для перорального застосування.
Дорослі та діти віком від 12 років: по 4 мл 3 рази на добу протягом перших 2–3 днів, що становить 90 мг амброксолу на добу, потім по 2 мл 3 рази на добу, що становить 45 мг амброксолу на добу. Дозування по 4 мл 3 рази на добу може бути продовжене після консультації з лікарем.
Діти віком від 6 до 12 років: по 2 мл 2–3 рази на добу, що становить 30–45 мг амброксолу на добу.
Діти віком від 2 до 6 років: по 1 мл 3 рази на добу, що становить 22,5 мг амброксолу на добу.
Діти віком до 2 років: по 1 мл 2 рази на добу, що становить 15 мг амброксолу на добу.
Дозування для пацієнтів із нирковою та/або печінковою недостатністю.
Пацієнтам із тяжким порушенням функції нирок або тяжким порушенням функції печінки препарат слід застосовувати лише після консультації з лікарем, оскільки може бути необхідним зменшити підтримувальну дозу або подовжити інтервал між введеннями лікарського засобу.
Аброл, розчин для інгаляцій та перорального застосування, не слід застосовувати довше 4–5 днів без консультації з лікарем.
При гострих захворюваннях слід проконсультуватися з лікарем, якщо симптоми не зникають або посилюються, незважаючи на прийом лікарського засобу Аброл.
Аброл, розчин для перорального застосування, можна розводити у воді, чаї, фруктовому соці, молоці. Препарат Аброл можна приймати незалежно від прийому їжі.
Секретолітична дія препарату Аброл підтримується за умови надходження в організм достатньої кількості рідини.с