Лідокаїн розчин для ін'єкцій 10 мг/мл ампули 3.5 мл №10

Фармакологічні властивості.

Лідокаїн – мембраностабілізувальний засіб групи амідів для місцевої анестезії. Він інгібує чутливі нервові закінчення шкіри і слизових оболонок, тобто спричиняє зворотне пригнічення провідності тканинних елементів нервових клітин (нейрон, аксон, синапси).
Механізм дії місцевоанестезуючих засобів полягає у пригніченні іонних потоків, що є обов’язковими для утворення подразника – через нейронні мембрани.
Лідокаїн пригнічує активоване подразником транзиторне підвищення проникності для іонів натрію і меншою мірою знижує уповільнену проникність для іонів калію і натрію, за рахунок чого він стабілізує нейронні мембрани. Лідокаїн зменшує ступінь деполяризації, що відбувається у відповідь на фізіологічний подразник, а також амплітуду потенціалу дії і пригнічує нервову провідність.

Показання.

Місцева анестезія (термінальна, інфільтраційна, провідникова) у хірургії, офтальмології, стоматології, оториноларингології; застосовують як розчинник антибактеріальних засобів групи цефалоспоринів.

Спосіб застосування та дози.

Лікарський засіб застосовують ін’єкційно (підшкірно, внутрішньом’язово) та місцево на слизові оболонки. Слід уникати внутрішньосудинного введення препарату.
Для термінальної анестезії дорослим змащувати слизові оболонки розчином у дозі до 2 мг/кг лідокаїну, тривалість анестезії – 15–30 хвилин.
Максимально не більше 300 мг та не більше 4,5 мг/кг маси тіла.
Для провідникової анестезії (у т. ч. для знеболювання плечового і крижового сплетінь) вводити 10–20 мл препарату (100–200 мг лідокаїну), для анестезії пальців кінцівок, носа, вух – 4–6 мл (40–60 мг) препарату. Максимально не більше 300 мг та не більше 4,5 мг/кг маси тіла.
Для анестезії в офтальмології по 2 краплі препарату інсталювати у кон’юктивальний мішок 2–3 рази з інтервалом 30–60 секунд безпосередньо перед дослідженням або хірургічним втручанням.

Діти.
Дози для дітей повинні бути зменшені відповідно до віку, маси тіла і фізичного стану.
Важко рекомендувати максимальну дозу препарату для дітей, оскільки вона змінюється в залежності від віку та ваги. Для дітей віком від 3 років з масою тіла в межах норми максимальна доза визначається виходячи з ваги дитини. Наприклад, для дитини віком 5 років та вагою приблизно 23 кг доза лідокаїну гідрохлориду не повинна перевищувати 75–100 мг (3,2–4,3 мг/кг). Використання ще більш розведених розчинів (тобто 0,25–0,5%) і сумарної дози не більше 3 мг/кг рекомендується для внутрішньовенного введення для місцевої анестезії у дітей.
Для запобігання загальній токсичності потрібно призначати найменшу діючу дозу. В деяких випадках необхідно розвести доступні концентрації 0,9 % стерильним розчином натрію хлориду для досягнення необхідної концентрації.