Вомікайнд-МД 4 таблетки 4 мг №10

Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Ондансетрон – сильнодіючий високоселективний антагоніст 5НТ3 (серотонінових) рецепторів. Препарат попереджує або усуває нудоту і блювання, що спричиняються цитотоксичною хіміотерапією та/або променевою терапією, а також післяопераційні нудоту і блювання. Механізм дії ондансетрону до кінця не з’ясований. Можливо, препарат блокує виникнення блювотного рефлексу, виявляючи антагоністичну дію  відносно  5НТ3-рецепторів, які локалізуються у нейронах як периферичної, так і центральної нервової системи. Препарат не зменшує психомоторної активності пацієнта і не чинить седативного ефекту.
Точний механізм контролю нудоти і блювання невідомий. Хіміотерапевтичні засоби і променева терапія можуть викликати вивільнення 5HT в тонкому кишечнику, стимулюючи блювотний рефлекс шляхом активації вагальних аферентних нервів через рецептори 5HT3. Ондансетрон блокує стимулювання цього рефлексу. Активація блукаючих аферентних нервів може також викликати вивільнення 5HT у ділянці, що розташована на дні четвертого шлуночка (area postxema), і це також може сприяти блюванню через центральний механізм. Таким чином, вплив ондансетрону на нудоту та блювоту, викликані цитотоксичною хіміотерапією та променевою терапією, ймовірно, пояснюється антагонізмом 5НТ3 рецепторів на нейронах, розташованих як в периферичній, так і в центральній нервовій системі. Механізми дії при післяопераційній нудоті і блюванні невідомі, проте механізм дії може бути схожим на той, що спостерігається при нудоті та блюванні, викликаних цитотоксичною терапією.
Ондансетрон не змінює концентрації пролактину в плазмі крові.
Роль ондансетрону при нудоті та блюванні, спричинених дією опіатів, ще не встановлена.
Фармакокінетика.
Після перорального застосування ондансетрону всмоктування відбувається швидко,  мінімальний пік плазмової концентрації близько 30 нг/мл досягається приблизно через 1.5 години після введення дози 8 мг. Сироп і таблетки біоеквівалентні і мають абсолютну пероральну біодоступність 60 %. Розподіл ондансетрону після перорального, внутрішньовенного і внутрішньом’язового введення є однаковим, як і період напіввиведення, який становить близько 3 годин, і стаціонарний об’єм розподілу – близько 140 л. Ондансетрон не зв’язується з білками плазми (70–76 %) і виводиться із системного кровообігу переважно шляхом печінкового метаболізму за участю ферментативів. Менше 5 % від поглиненої дози виводиться в незміненому вигляді з сечею. Відсутність ферменту CYP2D6 (дебризохіновий поліморфізм) не чинить ніякого впливу на фармакокінетику ондансетрону. Фармакокінетичні властивості ондансетрону не змінюються при повторному застосуванні.
Особливі групи пацієнтів:
Стать
Ондансетрон по-різному впливає на чоловіків та жінок, причому у жінок спостерігається більша швидкість і ступінь абсорбції після перорального введення, системний кліренс і обсяг розподілу з урахуванням ваги – знижені.
Діти та підлітки (від 1 місяця до 17 років)
У педіатричних післяопераційних пацієнтів у віці від 1 до 4 місяців (n=19) кліренс був приблизно на 30 % повільніший, ніж у пацієнтів віком від 5 до 24 місяців (n=22), але дорівнював кліренсу у пацієнтів віком від 3 до 12 років. Період напіввиведення у пацієнтів віком від 1 до 4 місяців становить у середньому 6.7 години порівняно з 2.9 години у пацієнтів віком від 5 до 24 місяців і від 3 до 12 років. Відмінності у фармакокінетичних параметрах у пацієнтів від 1 до 4 місяців частково пояснюються вищим відсотком загальної кількості води у новонароджених та немовлят і більшим об’ємом розподілу водорозчинних лікарських засобів, таких як ондансетрон. У педіатричних пацієнтів у віці від 3 до 12 років, які пройшли планову операцію із загальною анестезією, абсолютні значення як кліренсу, так і об’єму розподілу ондансетрону зменшувалися порівняно зі значеннями у дорослих пацієнтів. Обидва параметри зростали лінійно зі збільшенням маси тіла і до 12 років, значення наближалися до значень молодих дорослих. Коли значення кліренсу і об’єму розподілу нормалізувалися за масою тіла, значення цих параметрів були однаковими у різних вікових групах. Застосування препарату відповідно до маси тіла компенсує вікові зміни і є ефективним при нормалізації системного впливу у дітей. Популяційний фармакокінетичний аналіз проводили у добровольців (онкологічних хворих, хірургічних пацієнтів і здорових добровольців) віком від 1 місяця до 44 років після внутрішньовенного введення ондансетрону. За результатами аналізу, системний вплив (AUC) ондансетрону після перорального або внутрішньовенного застосування у дітей та підлітків був порівнянний з таким у дорослих, за винятком дітей віком від 1 до 4 місяців. Об’єм розподілу залежав від віку і був нижчим у дорослих, ніж у немовлят і дітей. Виведення було пов’язано з вагою, а не з віком, за винятком дітей віком від 1 до 4 місяців. Важко зробити висновок, чи існувало додаткове зниження кліренсу, пов’язане з віком у дітей віком від 1 до 4 місяців, чи це були природні відмінності через низьку кількість досліджуваних у цій віковій групі. Оскільки пацієнти віком до 6 місяців отримують тільки одну дозу при виникненні післяопераційних нудоти та блювання, швидше за все, зниження кліренсу не буде мати клінічного значення.
Пацієнти літнього віку
Загалом не було виявлено відмінностей у безпеці або ефективності ондансетрону для молодих і літніх онкологічних хворих, тому немає особливих рекомендацій щодо дозування для літніх людей.
У пацієнтів віком від 75 років більший вплив ондансетрону на інтервал QTcF очікується у порівнянні з молодими.
Порушення функцій нирок
У пацієнтів з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 15–60 мл/хв) системний кліренс і об’єм розподілу знижується, що спричиняє помірне, але клінічно незначне, збільшення періоду напіввиведення (5,4 години). Дослідження у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю, які потребували регулярного гемодіалізу, показало, що фармакокінетика ондансетрону практично не змінюється.
Порушення функцій печінки
У пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю системний кліренс помітно знижується з тривалим періодом напіввиведення (15–32 години), а пероральна біодоступність наближається до 100 % через зменшення передсистемного метаболізму.

Показання.
Дорослі:
Ондансетрон у формі таблеток, що диспергуються в ротові порожнині, призначають для лікування нудоти та блювання викликаних цитотоксичною хіміотерапією та променевою терапією.
Ондансетрон у формі таблеток, що диспергуються в ротовій порожнині, призначають для профілактики післяопераційних нудоти та блювання (ПОНБ).
Для лікування ПОНБ рекомендується призначення ондансетрону у вигляді ін’єкцій.
Діти
Ондансетрон у формі таблеток, що диспергуються в ротовій порожнині. призначають для лікування нудоти та блювання, викликаних хіміотерапією, у дітей віком від 6 місяців*.
Для профілактики ПОНБ у дітей віком від 1 місяця рекомендується призначати препарат у вигляді ін’єкції.

Спосіб застосування та дози.
Таблетки слід застосовувати одразу після вилучення з упаковки.
Помістити таблетку на язик до повного розпадання. Таблетку слід брати сухими руками.
Нудота і блювання, спричинені хіміотерапією та променевою терапією
Дорослі
Еметогенний потенціал терапії раку варіює залежно від дози і комбінації режимів хіміотерапії та променевої терапії. Вибір режиму дозування залежить від тяжкості еметогенного впливу.
Еметогенна хіміотерапія та променева терапія
Дозу 8 мг приймають за 1–2 години до хіміотерапії або променевої терапії, потім дозу 8 мг приймають кожні 12 годин протягом максимум 5 днів для профілактики відстроченого або тривалого блювання.
Високоеметогенна хіміотерапія (наприклад високі дози цисплатину): слід застосовувати препарат у вигляді одноразової дози до 24 мг ондансетрону з 12 мг дексаметазону натрію фосфату перорально, за 1–2 години до хіміотерапії.
Для профілактики відстроченого або тривалого блювання після перших 24 годин рекомендується пероральне застосування препарату протягом максимум 5 днів після курсу лікування.
Рекомендована доза для перорального застосування становить 8 мг 2 рази на добу.

Діти
Розрахунок дози для дітей віком від 6 місяців та підлітків
Дозу препарату можна розрахувати за площею поверхні тіла або за масою тіла дитини. Якщо дозу розраховують за масою тіла, загальна добова доза вища порівняно з дозуванням за площею поверхні тіла.
Розрахунок дози згідно з площею поверхні тіла дитини
Ондансетрон слід вводити безпосередньо перед хіміотерапією шляхом разової внутрішньовенної ін’єкції  у дозі 5 мг/м², внутрішньовенна доза не має перевищувати 8 мг.  Через 12 годин  можна розпочинати пероральне застосування препарату, яке може тривати ще 5 днів. Загальна добова доза (розподілена на прийоми) не повинна перевищувати дозу для дорослих 32 мг.
Розрахунок дози згідно з  масою тіла дитини
Якщо дозу розраховують за масою тіла, загальна добова доза вища порівняно з дозуванням за площею поверхні тіла.
Ондансетрон слід вводити безпосередньо перед хіміотерапією шляхом разової внутрішньовенної ін’єкції  у дозі 0.15 мг/кг. Внутрішньовенна доза не має перевищувати  8 мг. У перший день можна ввести ще 2 внутрішньовенні дози з 4-годинним інтервалом.  Через 12 годин можна розпочинати пероральне застосування препарату, яке може тривати ще 5 днів. Загальна добова доза (розподілена на прийоми) не повинна перевищувати дозу для дорослих 32 мг.
Хворі літнього віку
Ондансетрон добре переноситься пацієнтами віком від 65 років. Зміна дозування або частоти введення не потрібна.
Післяопераційні нудота і блювання
Дорослі
Для профілактики післяопераційних нудоти і блювання ондансетрон може призначатись як для перорального застосування, так і у вигляді внутрішньовенної або внутрішньом’язової ін’єкцій.
Для перорального застосування: рекомендована доза становить 16 мг, які слід приймати за одну годину до анестезії.
Для лікування післяопераційних нудоти і блювання: рекомендовано застосовувати препарат у вигляді внутрішньовенної або внутрішньом’язової ін’єкції.
Післяопераційні нудота і блювання у дітей віком від 1 місяця та підлітків
Пероральна лікарська форма
Не проводилось жодних досліджень щодо перорального застосування ондансетрону для профілактики або лікування післяопераційних нудоти та блювання; при цьому показанні рекомендується введення препарату шляхом повільної (не менше 30 секунд) внутрішньовенної ін’єкції.
Немає даних щодо застосування ондансетрону для лікування післяопераційних нудоти і блювання у дітей віком до 2 років.
Хворі літнього віку
Досвід застосування ондансетрону для профілактики і лікування післяопераційних нудоти і блювання у людей літнього віку обмежений, однак ондансетрон добре переноситься хворими віком від 65 років, які отримують хіміотерапію.
Пацієнти з нирковою недостатністю
Немає необхідності змінювати режим дозування або шлях введення препарату для пацієнтів із порушенням функції нирок.
Пацієнти з печінковою недостатністю
У пацієнтів з помірними і тяжкими порушеннями функції печінки кліренс ондансетрону значно знижується, а період напіввиведення із сироватки крові – зростає. Для таких хворих максимальна добова доза препарату не має перевищувати 8 мг.
Пацієнти з порушенням метаболізму спартеїну/дебрисоквіну
Період напіввиведення ондансетрону у суб’єктів з порушенням метаболізму спартеїну і дебрисоквіну не змінюється. У таких пацієнтів після повторного введення концентрація препарату така ж, як і у хворих з нормальним метаболізмом. Тому зміна дозування або частоти введення не потрібна.
Діти.
Ондансетрон застосовують дітям віком від 6 місяців у відповідній лікарській формі (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).