Аффида Експрес м'які капсули №10

Фармакологічні властивості.

Ібупрофен - це НПЗП (НПЗЗ), похідне пропіонової кислоти, яке має спрямовану дію проти болю, жару та запалення шляхом придушення синтезу простагландинів - медіаторів болю та запалення. Крім того, ібупрофен оборотно пригнічує агрегацію тромбоцитів.

Експериментальні дані свідчать, що ібупрофен може конкурентно придушувати ефект низької дози ацетилсаліцилової кислоти на агрегацію тромбоцитів при одночасному застосуванні цих лікарських засобів. Деякі дослідження фармакодинаміки показують, що при застосуванні разових доз ібупрофену 400 мг протягом 30 хвилин після застосування ацетилсаліцилової кислоти негайного вивільнення (81 мг) спостерігалося зниження впливу аспірину (ацетилсаліцилової кислоти) на утворення тромбоксану або агрегацію тромбоцитів. Хоча існує невпевненість щодо екстраполяції цих даних на клінічну ситуацію, не можна виключити ймовірності, що регулярне тривале застосування ібупрофену може зменшити кардіопротекторний ефект низьких доз ацетилсаліцилової кислоти. При несистематичному застосуванні ібупрофену такий клінічно значущий ефект вважається малоймовірним.

Всередині капсули міститься ібупрофен, розчинений у гідрофільному розчиннику. Після перорального застосування желатинова капсула розпадається під дією шлункового соку, у результаті вивільняється вже розчинений ібупрофен.

Фармакокінетика.
При пероральному застосуванні ібупрофен швидко всмоктується, частково вже у шлунку і далі повністю у тонкій кишці.

Після метаболізму в печінці (гідроксилювання, карбоксилювання, кон'югація) неактивні метаболіти повністю виводяться переважно із сечею (90%), а також із жовчю. Період напіввиведення у здорових добровольців, як і у пацієнтів із захворюваннями печінки та нирок, становить 1,8-3,5 години. Зв'язування із білками плазми крові близько 99%. При пероральному застосуванні лікарської форми звичайного вивільнення максимальна концентрація у плазмі досягається через 1-2 години. У процесі фармакокінетичного дослідження час до пікових рівнів у плазмі крові (Tmax) натще для лікарської форми в таблетках становив 90 хвилин, тоді як для м'яких капсул - 40 хвилин. Ібупрофен виявляється в плазмі протягом більш ніж 8 годин після прийому препарату.

Клінічні характеристики.
Показання.
Симптоматичне лікування легкого та помірного болю різного походження (головний, зубний біль, хворобливі менструації), у тому числі при застуді та лихоманці.

Спосіб застосування та дози.
Тільки для короткочасного застосування. Найменша ефективна доза повинна застосовуватись протягом найменшого часу, необхідного для полегшення симптомів (див. особливості застосування).

Капсули слід приймати переважно під час або після їди, не розжовуючи, запиваючи водою.

Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг рекомендована початкова доза становить 1-2 капсули. У разі потреби можна застосовувати по 1-2 капсули (200-400 мг ібупрофену) кожні 4-6 годин. Не застосовувати більше 6 капсул (1200 мг) протягом 24 годин.

Дітям із масою тіла ≤ 39 кг. Застосування лікарського засобу можливе для дітей з масою тіла не менше 20 кг. Максимальна добова доза ібупрофену становить 20-30 мг на кілограм маси тіла, розділена на 3-4 прийоми з інтервалом 6-8 годин. Перевищувати максимально допустиму добову дозу.

Дітям з масою тіла від 20 до 29 кг рекомендована початкова доза становить 1 капсулу (200 мг ібупрофену). Максимальна добова доза становить 3 капсули (600 мг ібупрофену).

Дітям з масою тіла від 30 до 39 кг рекомендована початкова доза становить 1 капсулу (200 мг ібупрофену). Максимальна добова доза становить 4 капсули (800 мг ібупрофену).

Якщо симптоми захворювання зберігаються більше 3 днів, а при застосуванні для полегшення болю понад 4 дні, необхідно звернутися до лікаря для уточнення діагнозу та корекції схеми лікування.

Тривалість лікування визначає лікар індивідуально залежно від перебігу захворювання та стану хворого.

Пацієнти похилого віку не потрібні спеціального підбору дози, крім випадків вираженої ниркової або печінкової недостатності. Через можливість розвитку побічних ефектів у пацієнтів похилого віку слід ретельно контролювати.

Пацієнти з легкими та помірними порушеннями функції нирок не вимагають зниження дози (пацієнти з тяжкою нирковою недостатністю, див. особливості застосування).

Зменшення дози не потрібне для пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функції печінки (пацієнти з тяжкою печінковою недостатністю, див. особливості застосування).

Діти.
Не призначають дітям з масою тіла <20 кг