Таволга в'язолиста трава 1000 г

Загальний опис

Гадючник в’язолистий(лабазник вязолисний, таволга) Filipendulaulmaria (синонім – Spiraeaulmaria) - багаторічна трав'яниста рослина родини розових. Має повзуче дерев'янисте кореневище без бульб. Стебло прямостояче, нерозгалужене, заввишки 50—200 см. Листки перисті, з боковими листочками (2—5 пар), що мають широкояйцеподібну форму й нерівномірно пилчасті краї. Верхня сторона листя темно-зелена, нижня — білувата через густе опушення. Квітки дрібні, запашні, білувато-жовті, п’яти- або шестипелюсткові, зібрані в густе волотисте суцвіття. Плід — листянка. Цвіте у червні — липні.

Поширення

Росте по всій території України (рідше на півдні) на вологих луках, берегах річок і боліт, у заболочених лісах.

Заготівля і зберігання

Для лікарських потреб заготовляють траву, коріння та рідше листя. Траву та листя збирають під час цвітіння, коріння — восени або ранньою весною. Сушать у тіні або в добре провітрюваних приміщеннях. Корені сушать при температурі до 40°C. Зберігають у сухому місці.

Хімічний склад

Містить дубильні речовини, саліцилову та аскорбінову кислоти, глікозиди гаультерин і спіреїн, а також ефірну олію з метилсаліцилатом, що має протизапальну дію.

Фармакологічні властивості

Має потогінну, сечогінну, протизапальну, знеболювальну та протиревматичну дію.

Від яких хвороб лікує

Грип, підвищена температура, подагра, ревматизм, болі у шлунку та кишківнику, геморой, хвороби сечового міхура та нирок, катар верхніх дихальних шляхів, захворювання шкіри, головний біль, задишка, серцеві хвороби, діарея, дизентерія, глисти, укуси змій і скажених тварин.

Лікарські форми і застосування

Внутрішньо:

• Настій трави: 1 чайна ложка сухої подрібненої трави на склянку окропу, пити рівними порціями протягом дня.
• Відвар коріння: 5 г сухого подрібненого коріння на 200 мл окропу, приймати по 1 столовій ложці 3—4 рази на день.
• Складний настій: 4 ложки суміші квіток гадючника, листя мучниці, трави остудника, хвоща польового, споришу, кукурудзяних приймочок, лушпиння квасолі, кореня бузини, березових бруньок і пелюсток волошки синьої (1:1,5:1:1:1:1,5:1,5:1,5:1,5:1) залити 1 л холодної води, залишити на ніч, вранці кип’ятити 5—10 хв, настоювати 30 хв, процідити. Випивати теплим протягом дня при запаленнях сечових шляхів, набряках, поліартриті й подагрі.

Зовнішньо:

• Мазь: порошок коріння гадючника змішати з вершковим маслом (1:5) або з вазеліном і ланоліном (1:2:1), застосовувати для змазування уражених ділянок при запальних дерматозах і для розтирань при ревматизмі.
• Відвар для зовнішнього застосування: 40 г суміші коріння гадючника і гірчака зміїного (1:1) на 2 л окропу, використовувати для промивання гнійних ран, спринцювань при білях, клізм при проносах та примочок до ран, виразок і фурункулів.

Протипоказання

Індивідуальна непереносність, гіпотонія, вагітність, підвищена кислотність шлункового соку.

Увага!

Перед застосуванням рекомендується обов'язково проконсультуватися з лікарем. Опис та інструкція із застосування наведені виключно з ознайомлювальною метою і не повинна бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може ухвалити рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.