Бузок звичайний цвіт 1000 г

Загальний опис

Бузок звичайний (Syringa vulgaris) – це листопадний кущ родини маслинових, що сягає висоти 2–5 м. Листки супротивні, цілісні, яйцеподібні, біля основи серцеподібні. Квітки двостатеві, з ліловим або білим трубчастим віночком, зібрані у густі волоті. Плід – коробочка. Цвіте у травні.

Поширення

Походить із Балканського півострова. В Україні широко вирощується як декоративна рослина.

Заготівля і зберігання

Для лікарських потреб використовують квітки та листя. Квітки збирають на початку цвітіння, звільняючи їх від суцвіть, і сушать спочатку на сонці, а потім у затінку. Сухої сировини виходить 12%. Листя збирають під час цвітіння, сушать у провітрюваному приміщенні або під наметом. Готову сировину зберігають у сухому приміщенні.

Хімічний склад

Квітки бузку містять:

• ефірну олію;
• фарнезол;
• сирингопікрин;
• фенол;
• глікозид сирингін.

У листках містяться:

• сирингін;
• гіркі речовини;
• аскорбінова кислота (до 200 мг%).

Фармакологічні властивості

Бузок звичайний має антисептичні, протизапальні, жарознижувальні, імуномодулюючі, жовчогінні та спазмолітичні властивості.

Від яких хвороб лікує

Грип, застуда, бронхіт, запалення нирок, захворювання шлунково-кишкового тракту, ревматизм, подагра.

Лікарські форми і інструкція з приготування

1. Настій: 1 ст. ложку квіток залити 250 мл окропу, настояти 20 хвилин, процідити. Використовувати для спринцювань, ванночок і мікроклізм.
2. Відвар: 2 ст. ложки квіток залити 500 мл води, кип’ятити 5 хвилин, настояти 1 годину, процідити. Приймати по 50 мл 3 рази на день при запальних процесах у нирках.
3. Чай: 1 ч. ложку квіток залити 200 мл окропу, настояти 10 хвилин. Вживати при застудних захворюваннях.
4. Настоянка: 50 г сухих квіток залити 500 мл 40%-го спирту, настояти 2 тижні. Приймати по 20 крапель 3 рази на день при ревматизмі.

Протипоказання

Індивідуальна непереносимість, вагітність, період лактації, гіпотонія, загострення шлунково-кишкових захворювань.

Увага!

Перед застосуванням рекомендується обов'язково проконсультуватися з лікарем. Опис та інструкція із застосування наведені виключно з ознайомлювальною метою і не повинна бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може ухвалити рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.