Бузина чорна плоди 100 г

Загальний опис

Бузина чорна (Sambucus nigra) — це гіллястий кущ або невелике дерево заввишки 3–6 м, що належить до родини жимолостевих. Гілки сіро-зелені, з жовтуватими сочевичками. Листки супротивні, непарноперисті, складаються з 5–7 видовжених, загострених листочків. Квіти кремово-білі, зібрані у великі щиткоподібні суцвіття. Плід — куляста чорно-фіолетова кістянка, що достигає в серпні-вересні.

Поширення

Росте по всій території України в лісах, на узліссях, уздовж доріг, у садах та парках.

Заготівля і зберігання

Плоди бузини збирають у серпні-вересні, коли вони стають чорними і соковитими. Їх сушать у сушарках або природним способом у тіні при добрій вентиляції. Зберігають у сухих провітрюваних місцях у полотняних мішках або скляних ємностях.

Хімічний склад

Плоди бузини чорної містять:

• Вітаміни (С, А, групи В);
• Флавоноїди;
• Органічні кислоти;
• Дубильні речовини;
• Пектини;
• Антоціани.

Фармакологічні властивості

Бузина чорна має протизапальну, потогінну, відхаркувальну, сечогінну та імуностимулюючу дію. Використовується для зміцнення імунітету, при застудах, кашлі та хворобах нирок.

Від яких хвороб лікує

Плоди бузини допомагають при застудах, грипі, бронхіті, ревматизмі, запаленнях сечовивідних шляхів, закрепах, ослабленому імунітеті.

Лікарські форми і інструкція з приготування

1. Настій: 1 ст. ложку сухих ягід залити 250 мл окропу, настояти 20 хвилин, процідити. Приймати по 50 мл 3 рази на день.
2. Відвар: 2 ст. ложки ягід залити 500 мл окропу, кип’ятити 5 хвилин, настояти 30 хвилин, процідити. Пити по 100 мл 2 рази на день.
3. Сироп: 1 кг свіжих ягід засипати 500 г цукру, настоювати 24 години, довести до кипіння, процідити. Приймати по 1 ст. ложці 2 рази на день.

Протипоказання

Не рекомендується при вагітності, лактації, дітям до 12 років, при хронічних захворюваннях шлунково-кишкового тракту та індивідуальній непереносності.

Увага!

Перед застосуванням рекомендується обов'язково проконсультуватися з лікарем. Опис та інструкція із застосування наведені виключно з ознайомлювальною метою і не повинна бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може ухвалити рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.