М'ята перцева трава 100 г

Загальний опис

М’ята перцева (Mentha piperita), або м’ята холодна, — багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Стебло чотиригранне, висхідне, сильно галузисте, заввишки 30–55 см, часто червонувате. Листки супротивні, короткочерешкові, яйцеподібно-довгасті або ланцетні, нерівно-загострено-пилчасті, зісподу по жилках коротковолосисті. Квітки дрібні, червоно-фіолетові, майже стерильні, зібрані у щільне колосовидне суцвіття. Плід складається з 4 горішковидних часток. Цвіте у червні — липні.

Поширення

У природі не росте, є штучно виведеним гібридом м’яти водяної (Mentha aquatica) та м’яти колоскової (Mentha spicata). В Україні її вирощують як ефіроолійну рослину, особливо у Лісостепу.

Заготівля і зберігання

Використовують листя (Folia Menthae piperitae) та траву (Herba Menthae piperitae). Сировину заготовляють у фазі цвітіння, коли частина квіток розпустилася, а решта ще у стадії бутонізації. Листя сушать у темних, добре провітрюваних приміщеннях, зберігають у герметичних ємностях до 2 років.

Хімічний склад

• Ефірна олія (до 2,75%), що містить ментол, пінени, лимонен, феландрен, цинеол, пулегон;
• Флавоноїди (гесперидин, каротин);
• Органічні кислоти (урсолова, олеанолова);
• Дубильні речовини;
• Мікроелементи (мідь, марганець, стронцій).

Фармакологічні властивості

Лікувальні властивості м’яти визначаються високим вмістом ментолу, який має:

• Антисептичну дію;
• Знеболювальну дію, зменшуючи чутливість нервових закінчень;
• Спазмолітичний ефект, полегшуючи стан при спазмах шлунка, кишечника, жовчовивідних шляхів;
• Жовчогінні властивості;
• Судинорозширювальний вплив, що корисно при стенокардії та гіпертонії;
• Седативний ефект, допомагаючи при неврозах і безсонні.

Від яких хвороб лікує

Ефективна при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (нудота, блювота, коліки, метеоризм, гастрит, холецистит, жовтяниця), серцево-судинних порушеннях (стенокардія, спазми судин головного мозку), нервових розладах, безсонні. Використовується для полоскань при поганому запаху з рота, запальних процесах у ротоглотці.

Лікарські форми і приготування

• Внутрішньо:
  • Настій листя: 5 г (половина столової ложки) залити 200 мл окропу, настоювати 15 хв. Приймати по 1/2 або 1/3 склянки 2–3 рази на день за 15 хв до їди.
  • Олія м’яти перцевої (Oleum Menthae piperitae): по 1–3 краплі на прийом як вітрогінний засіб.
  • М’ятні таблетки (Tabulettae olei Menthae): 1–2 таблетки під язик як заспокійливий і спазмолітичний засіб при нудоті та блюванні.
  • М’ятні краплі (Tinctura Menthae piperitae): по 10–15 крапель при невралгічних болях.
  • Ментол (Mentholum): по 2–3 краплі 5%-го спиртового розчину на грудочку цукру під язик при стенокардії.
  • Корвалол (Corvalolum): застосовується при неврозах, тахікардії, спазмах кишечника.
• Зовнішньо:
  • Ванни: Відвар (50 г листя на 1 відро води).
  • Полоскання: Настій листя на червоному вині (1:10).
  • Компреси, обмивання: Настій листя на воді (1 ст. л. на 0,5 л окропу, настоювати 1 годину).
  • Ментол: Використовують для розтирань при невралгіях, міалгіях, артралгіях, сверблячих дерматозах.
  • Мазь "Ефкамон": Для розтирання при артритах, міозитах, невралгіях.

Протипоказання

М’ята перцева не рекомендується при:

• індивідуальній непереносимості;
• гіпотонії (може знижувати тиск);
• вираженій печії;
• дітям до 6 років (через ризик пригнічення дихання при нанесенні на слизові оболонки).

Увага!

Перед застосуванням рекомендується обов'язково проконсультуватися з лікарем. Опис та інструкція із застосування наведені виключно з ознайомлювальною метою і не повинна бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може ухвалити рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.