Лікоподій спори Плаун булавовидний 100 г

Загальний опис

Плаун булавовидний (Lycopodium clavatum) — багаторічна вічнозелена трав'яниста рослина родини плаунових. Має повзуче вилчасто розгалужене стебло, густо вкрите лінійно-ланцетними листками із загостреною білою щетинкою. Спороносні органи (стробіли) розташовані на кінцях висхідних пагонів у вигляді довгих, циліндричних колосків, які дозрівають у липні-серпні.

Поширення

Росте в Карпатах, на Поліссі та в північній частині Лісостепу, переважно у хвойних лісах на вологих піщаних ґрунтах.

Заготівля і зберігання

Для лікарських цілей використовують спори (пилок) плауна булавовидного (Sporae Lycopodii). Їх заготовляють у другій половині літа, коли спороносні колоски набувають жовтого кольору. Збирати їх слід уранці по росі або у вологу погоду, щоб уникнути втрат пилку. Зрізані стробіли сушать у теплому приміщенні або на сонці, після чого витрушують спори та просіюють їх через дрібне сито. Зберігають у герметичних ємностях у сухому темному місці. Термін придатності необмежений.

Хімічний склад

Пилок плауна містить:

• жирні олії (до 50%);
• білки;
• смоли;
• флавоноїди;
• алкалоїди (лідін, лікоподин, клоаватин).

Фармакологічні властивості і використання

Спори плауна використовуються як:

• м’який обволікаючий та підсушувальний засіб для лікування дерматологічних захворювань;
• протизапальний засіб при хворобах сечового міхура;
• знеболювальний засіб при подагрі, ревматизмі, спазмах шлунка і кишечника;
• гомеопатичний засіб для лікування захворювань печінки та нирок.

Від яких хвороб лікує

Захворювання сечового міхура, подагра, ревматизм, спазми шлунка і кишечника, шкірні захворювання (екзема, дерматит, попрілості), захворювання печінки та нирок.

Лікарські форми і інструкція з приготування

1. Відвар: 1 столову ложку спор залити 200 мл води, варити 15 хвилин, помішуючи. Приймати по 1 столовій ложці щогодини при хворобах сечового міхура.
2. Настій трави: 0,5 чайної ложки подрібненої трави залити 200 мл окропу, настоювати 10 хвилин. Приймати по 1 склянці на день ковтками.
3. Присипка: пилок у чистому вигляді або в суміші з крохмалем (1:1) використовувати для присипання ран, попрілостей, екземи.
4. Місцеві ванни: відвар пилку використовують для примочок, обмивань і місцевих ванн при дерматологічних захворюваннях.

Протипоказання

Індивідуальна непереносимість, вагітність, лактація, дитячий вік до 12 років.

Увага!

Перед застосуванням рекомендується обов'язково проконсультуватися з лікарем. Опис та інструкція із застосування наведені виключно з ознайомлювальною метою і не повинна бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може ухвалити рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.